ПАРАДуємося – із Зеленським чи без нього, або П’ять найгірших помилок президента

Зеленський ухвалив рішення не проводити військовий парад на День Незалежності

Ця звістка миттєво облетіла весь український сегмент Інтернету: президент Зеленський скасував військовий парад на День Незалежності. Об этом сообщает gold-novosti.in.ua со ссылкой на СМИ.

"Зазвичай 24 серпня у нас проходить військовий парад. Такий помпезний і точно не дешевий. Краще ці гроші виділити нашим героям. І ми прийняли рішення виділити 300 мільйонів гривень на премії всім нашим військовим", – зазначив він.

Цікава думка: Небезпечний суперник "Слуги народу", або Чому Зеленський вирішив скасувати військовий парад

Частина читачів сприйняла новину спокійно – мовляв, паради – річ контроверсійна і така, що попахує "совком" з його демонстрацією сили та безкінечною муштрою. Інша ж частина була глибоко та щиро обурена, миттю запідозривши Зеленського у проросійських настроях, які даються взнаки у відмові від параду.

Проте персонально я бачу за цим рішенням ще більші та глибші помилки, яких припускається Зеленський. І яких роботи точно не варто – особливо з огляду на нинішнє хистке становище "гаранта". Бо інакше мрія Порошенка повернутися вже за рік точно справдиться, і навіть раніше.

По-перше, зауважу, що Володимир Зеленський абсолютно не вловлює кон’юнктуру сьогоднішнього дня. Це, якщо казати російською, йому просто "не дано". Так, більша частина населення на останніх президентських виборах проголосувала за нього, а не за Порошенка з його "мовою, армією, вірою". Але це не означає, що свою армію українці не люблять. Люблять і хочуть символічного єднання з нею у День Незалежності. Такі речі слід запеленговувати й розуміти кожному, а керівнику держави – й поготів. Але якщо його "локатори" не в змозі вловити "злобу дня", то для цього політики й наймають цілу когорту радників, експертів, піарників тощо.

По-друге, цілком очевидно, що із зазначеними радниками, експертами та піарниками у Зеленського справи якраз не дуже. Якщо вони й працюють, то їхня "заточеність" в одному напрямку очевидна. Кількість неприпустимих помилок та дурнуватих ляпів – від "Сватів" і до параду, від досадних проколів на рівні незнання столиці Канади до популістського переїзду в Українській дім – починає відверто лякати. Хоча лякати це має передусім самого Зеленського, адже його рейтинг почав катастрофічно просідати.

По-третє, чинний президент свідомо напрошується на небажану для нього паралель з одним із попередників. Але не з Порошенком, а з Януковичем. У 2011 році тодішній президент також визнав недоцільним проведення військового параду з нагоди 20-річного ювілею Незалежності України. Не було парадів також й у 2012 та 2013 рр. Так само як і Зеленський, Янукович мотивував своє рішення благими намірами.

Зекономлені бюджетні кошти президент доручив уряду спрямувати на фінансування заходів щодо посилення соціального захисту населення,
– йшлося у повідомленні 2011 року.

Але мало хто пригадує, що тоді ж Янукович постановив відмовитись від виготовлення пам’ятного ювілейного знаку "20 років незалежності України". Теж, мабуть, з міркувань економії, яка прикривала його ідіосинкразію, викликану самим поняттям незалежності. Чи потрібні Зеленському такі аналогії? Мабуть, потрібні, якщо він вперто їх добивається.

По-четверте, розвиваючи тему аналогій та економії, не можу не згадати про януковичівське Межигір’я. Доки він економив на військовому параді, під Києвом будувався та облаштовувався маєток, котрий був би по кишені хіба що якомусь арабському шейху. Не стану зараз обраховувати особисті статки Зеленського (зароблені "нєпосільним трудом" на сцені), але відзначу, що затіяний ним переїзд до Українського дому як мінімум дорівнює проведенню військового параду. А, можливо, навіть перевищує його за собівартістю (все залежить від кінцевого проекту з фонтанами та деревами, на який вийдуть архітектори Зеленського).

Отож, четверта його помилка полягає в тому, що Зеленський чомусь думає, ніби ніхто не вміє рахувати, аналізувати та зіставляти очевидні речі. Недооцінювати соціум й переоцінювати себе – типовий прорахунок для кандидата в януковичі. Мені, щоправда, здавалося, що Зеленський балотується не туди, а до парламенту, але це, напевно, хибне враження.

Є, нарешті, й помилка номер п’ять. Нею Зеленський, мабуть, заразився від Гройсмана: президентові здається, що громадяни України (а особливо її військові) задовольняться незначною сумою у пару тисяч гривень і за неї продадуть свою честь і гідність. Так само думав (і думає) чинний прем’єр, підсовуючи пенсіонерам так звану "надбавку до пенсії" у розмірі 50-60 гривень. Але пенсіонери – не військові, та й "підвищення пенсій" не вимагало відмови від засадничих речей.

Загалом дуже прикро, коли керманичі вважають, що народ України можна легко купити та легко продати. Граючись, обвести довкола пальця і надурити всіма можливими способами. Їхня власна перемога надто сильно п’янить, їм все здається, що вони тут – на гастролях, і якщо вже вийшли на сцену, то протягом всього спектаклю (читай: президентської каденції) зможуть виконувати який завгодно канкан. Але це не так.

Не допустивши повернення Портнова до київського університету, соціум вже довів, що він – не безсловесне бидло. Зеленському надіслали попереджувальний сигнал, яким попросили не перегравати. Але шостий президент України, як виявилося, страждає на глухоту і сліпоту так само, як і його попередники. Різниця лише у гостроті хвороби, а нинішній президент, на жаль, демонструє доволі запущену стадію.

До теми: Парад – це не гроші: відміна традиції як частина проросійського реваншу

blog_ava
12 июля – какой сегодня праздник и что нельзя делать в этот день
сегодня
3141
Автор: Наталия Лебедь

Джерело статті: “http://24tv.ua/ru/paraduyemosya___iz_zelenskim_chi_bez_nogo_abo_pyat_naygirshih_pomilok_prezidenta_n1177987”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя